1. Словник української мови у 20 томах

прочнути

ПРОЧНУ́ТИ див. прочина́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прочнути — прочну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прочнути — див. прочинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прочнути — ПРОКИДА́ТИСЯ (переставати спати, дрімати), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОБУ́РКУВАТИСЯ розм., РОЗБУ́РКУВАТИСЯ розм., ПРОЛУ́ПУВАТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИ розм. рідше, ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. прочнути — Прочну́ти, -ся см. прочинати, -ся. Словник української мови Грінченка