прочіл
ПРО́ЧІЛ, чолу, ч., діал.
1. Передня частина хати.
Беззвучно хитнулися на змащених петлях двері, і вона [Анеля] побачила дебелу постать, яка майже затулила прочіл (Валерій Шевчук).
2. Вершина гори.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочіл — див. вершина Словник синонімів Вусика
- прочіл — -чола і прочолок, -лка, ч., зах. 1》 Передня частина хати. 2》 Вершина гори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прочіл — Прочіл, -чола, прочолок, -лка м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех. Словник української мови Грінченка