прошамотіти

ПРОШАМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док.

1. Видати шамотіння.

Зарябіла на воді широка стежка,.. прошамотів прибережний верболіз (В. Козаченко).

2. Пройти, пролетіти з шамотінням.

Сова прошамотіла на своїх м'яких крилах (Дніпрова Чайка).

3. що, розм. Сказати тихо, прошепотіти.

– Чого тобі треба, хлопче? – прошамотіла стара (Л. Первомайський);

– Наші діди зазнали біди, а наші внуки зазнають муки, – зітхнувши, прошамотіла стара Злиденчиха (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прошамотіти — прошамоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прошамотіти — -очу, -отиш, док. 1》 неперех. Видати шамотіння. 2》 неперех. Пройти, пролетіти з шамотінням. 3》 перех., розм. Сказати тихо, прошепотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прошамотіти — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст. Словник синонімів української мови
  4. прошамотіти — Прошамотіти, -мочу, -тиш гл. Прошелестѣть. Словник української мови Грінченка