прошибати
ПРОШИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОШИБИ́ТИ, бу́, бе́ш; мин. ч. проши́б, ла, ло; док., кого, що, розм.
1. Робити в чомусь наскрізний отвір, наскрізну рану(перев. гострим предметом, кулею і т. ін).
Козакам не було часу витягати списів. бо з великого розгону проибали татарські тіла (А. Чайковський);
* Образно. Хмарами галки з усіх сторін налітали, стривожені ластівки стрілками чорними повітря прошибали (Б. Лепкий);
Погляд його очей.., як меч прошиб її серце (Б. Лепкий);
// перен. Швидко поширюючись у просторі, проходячи крізь щось,насичувати, сповнювати собою (про запахи, звуки і т. ін.).
Новий потрясаючий окрик прошиб похмуру тишу лісу (О. Кобилянська);
// перен. перев з сл. поглядом, очима Пильно дивитися на кого-, що-небудь, помічаючи, відзначаючи щось (про людину).
То ви вже попрощалися? – спитала дівчина іаж прошибала мене очима з цікавості (О. Кобилянська).
2. перен. Впливати на когось, справляючи певне враження, глибоко зворушуючи; сильно подіяти на когось.
Словами не прошибеш;
// тільки 3 ос. Своєю дією, впливом викликати в кого-небудь певні фізичні відчуття (звичайно про вітер, холод і т. ін.).
Вогкість прошибала всякого, аж до самих костей (Л. Мартович);
// безос.
– Пустіть в хату – чує вона виразно старий захриплий голос, що її майже з переляку від нього морозом прошибло (О. Кобилянська);
// Пролустити кого-, що-небудьчерез неуважність, неповороткість і т. ін.
– Павлушко наш ні в чому не прошибе, – гордовито мовив Никифор. – в Нього й по роботі порядок і дома, і в машині (Григір Тютюнник);
// тільки док. Те саме, що помили́тися (див. помиля́тися).
Щодо твоїх думок про городян, скажу тобі одне: прошиб ти. Проживеш більше на білому світі – сам свою помилку побачиш (Григорій Тютюнник).
3. перен. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимось (про почуття, настрій, фізичний стан).
Га-й, га-й! – прочувається їй в душі остерігаючий голос старої циганки.., прошибає її душу гострим жалем (О. Кобилянська).
Значення в інших словниках
- прошибати — прошиба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прошибати — -аю, -аєш, недок., прошибити, -бу, -беш; мин. ч. прошиб, -ла, -ло; док., перех., діал. Пронизувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прошибати — див. колошматити, пронізувати Словник чужослів Павло Штепа
- прошибати — ПРОЙМА́ТИ кого (про вітер, холод тощо — своєю дією, своїм впливом викликати в когось певні фізичні відчуття; про гострий біль), ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ) кому, ПРОБИРА́ТИ, ПРОНИ́ЗУВАТИ, НИЗА́ТИ рідше, ПРОШИВА́ТИ, ПРОПА́ЛЮВАТИ, ПРОПІКА́ТИ, ПРИПІКА́ТИ... Словник синонімів української мови