1. Словник української мови у 20 томах

прошкодитися

ПРОШКО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.

Те саме, що провини́тися.

– Сьогодні уранці нахвалялася [мати]; тілько ще в чому прошкодишся – розірву (Панас Мирний);

Один на суді й прошкодився так. що через його [нього] двох у Сибір заслали (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прошкодитися — прошко́дитися дієслово доконаного виду провинитися розм. Орфографічний словник української мови
  2. прошкодитися — -джуся, -дишся, док., розм. Те саме, що провинитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прошкодитися — ПРОВИНИ́ТИСЯ (зробити комусь прикрість, шкоду, бути винним перед кимсь), ЗАВИНИ́ТИ, ПРОВИНИ́ТИ розм., ЗВИНИ́ТИСЯ розм., ПРОШПЕ́ТИТИСЯ розм., ПРОГРІШИ́ТИСЯ розм., ПРОГРІШИ́ТИ розм., НАГРІШИ́ТИ розм., ПРОШТРА́ФИТИСЯ розм., ПРОШКО́ДИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. прошкодитися — Прошкодитися, -джуся, -дишся гл. Провиниться. Прошкодиться в чім небудь, сором між людьми; або кари злякається, от і дасть дропака в Січ. Стор. II. 154. Словник української мови Грінченка