проштовхувач

ПРОШТО́ВХУВАЧ, а, ч.

1. Той, хто проштовхує, просуває кого-, що-небудь.

2. розм., перен. Той, хто спряє проштовхуванню, прийняттю якихось ідей, планів, законів і т. ін.

Учора гостем “Дня” був економіст світового рівня, меценат, заповзятий проштовхувач іміджу України на світовій арені, українець за походженням Богдан Гаврилишин (з газ.);

Проштовхувач законів.