1. Словник української мови у 20 томах

прощенний

ПРОЩЕ́ННИЙ, а, е.

Якого можна простити.

Яновський вкладає у свій перший великий твір і свіжість пізнання, і навіть деяку надмірність та розкиданість, прощенну для юного неофіта, для якого вже відкрилися таїни містецтва (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прощенний — проще́нний прикметник якого можна простити Орфографічний словник української мови
  2. прощенний — -а, -е. Якого можна простити. Великий тлумачний словник сучасної мови