проігнорувати
ПРОІГНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.
Навмисне не помітити, не звернути уваги, знехтувати.
Якось побачила в себе перші сивини. Дивно, що вони зовсім її не приголомшили. Маріїні жіночі амбіції проігнорували цей факт (М. Слабошпицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проігнорувати — проігнорува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проігнорувати — -рую, -руєш, док., перех. 1》 Умисно не помітити кого-небудь, не звернути уваги на кого-небудь. 2》 Нехтувати чим-небудь, не брати до уваги що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови