1. Словник української мови у 20 томах

проінспектувати

ПРОІНСПЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

Здійснити інспекторський контроль, перевірити правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду.

Офіцери щойно привели кількох бійців молодшого поповнення, і Хаєцький, здійснюючи свої старшинські права, мусив вишикувати їх і проінспектувати (О. Гончар);

* Образно. – Ну, Перепеле, стань переді мною, надінь кашкета, я проінспектую тебе. – І розчаровано додав [Стратіон], оглянувши його з ніг до голови. – Ні чорта ти не схожий на німця .. Перший-ліпший гестапівець тебе розпізнає (В. Земляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проінспектувати — проінспектува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проінспектувати — -ую, -уєш, док., перех. Здійснити інспекторський контроль, перевірити правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проінспектувати — КОНТРОЛЮВА́ТИ (перевіряти когось, щось); РЕВІЗУВА́ТИ (перевіряти правильність і законність діяльності підприємства, установи, службової особи тощо); ІНСПЕКТУВА́ТИ (перевіряти правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду). — Док. Словник синонімів української мови
  4. проінспектувати — ПРОІНСПЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Здійснити інспекторський контроль, перевірити правильність чиїх-небудь дій шляхом нагляду. Словник української мови в 11 томах