1. Словник української мови у 20 томах

пруд

ПРУД, у, ч., діал.

Швидка течія води, річки.

Там, де вода прудко йде – ото й пруд (Сл. Б. Грінченка);

Бистрий пруд води в миг ока поніс дарабу під скалу Сокільської гори і вдарив нею о скалу (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пруд — Течія [I] — швидка течія ріки; прут поля: вузька нивка [VI] — пруд (152) < польськ. prąd — течія [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. пруд — пруд іменник чоловічого роду швидка течія діал. Орфографічний словник української мови
  3. пруд — -у, ч., діал. Швидка течія води, ріки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пруд — ТЕЧІЯ́ (рух води в річці від верхів'я до гирла), ПЛИН, ПРУД діал. (швидкий рух). Яка ти синя і прозора, Дніпра весняна течія (Т. Масенко); Я крізь дим фронтовий і попіл бачу Одер і плин Морави... (Д. Словник синонімів української мови
  5. пруд — Пруд, -ду м. Быстрое теченіе воды. Там, де вода прудко йде, — ото й пруд. Черниг. у. Словник української мови Грінченка