пружинка
ПРУЖИ́НКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до пружи́на.
На предметному столику [штатива мікроскопа] закріплено дві металеві пружинки-затискачі, якими закріплюють предметне скло (з навч. літ.);
Вгорі зі стіни виглядала витяжна труба, закрита кришкою .. Фелікс виліз нагору, відхилив кришку (вона була на пружинці) (Ю. Яновський);
– І ви теж, – звернулась вона до Панаса Федоровича, – чогось і в вас не хватає, якоїсь пружинки немає. Наче з вас видавили все та й кинули (М. Івченко);
* Образно. З-під важкого сіро-зеленого каменю, що поріс оксамитним мохом, вилізла тонка пружинка-ящірка (О. Іваненко);
* У порівн. – Я вже у шістнадцять років з парубками боровся. Як мене не метлюють, через голову перекинуть, а я на ногах, мов на пружинах, тримаюсь (М. Стельмах).
2. перен. Фігура у танці.
Схожі [в українській і молдавській хореографії] і принципи пружинки – коливання корпусу вгору – вниз (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- пружинка — пружи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пружинка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до пружина. 2》 перен. Фігура у танці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пружинка — ВОЛОСО́К, ВО́ЛОС, ПРУЖИ́НКА (в годиннику); ДРО́ТИК (в електролампі). Розжарений волосок лампи дає дуже яскраве, сліпуче світло (з підручника). Словник синонімів української мови