прусський

ПРУ́ССЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до пруссаки́ і Пруссія.

– Чи ви читали, куди вже долітали прусські аеростати? (І. Нечуй-Левицький);

За прусським .. краєм Балтійськеє море шумить! (Ю. Яновський);

З прусськими баронами сидів старий професор юридичного факультету (О. Іваненко);

– Ми їх переможемо. Бо наша тактика гнучкіша, сміливіша, ніж прусська (О. Гончар);

// Власт. пруссакам (у 2 знач.).

– Єфрейторе, принесіть з машини вечерю. – Угу! – мугикнув щось нерозбірливе єфрейтор .. і, клацнувши з прусською заповзятливістю каблуками, вийшов з кімнати (Ю. Бедзик);

Перед очима простого люду .. мелькали напудрені перуки, оксамитові французькі каптани, пошиті в обтяжку, на пруський кшталт мундири, стрічки, зірки (М. Старицький);

Замучить він бідолаху прусською муштрою (З. Тулуб).

2. іст. Прикм. до пру́сси.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прусський — пру́сський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прусський — -а, -е. 1》 Прикм. до пруссаки і Пруссія. || Власт. пруссакам (у 2 знач.). 2》 іст. Прикм. до прусси. Великий тлумачний словник сучасної мови