прядений
ПРЯ́ДЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до пря́сти¹.
* Образно. Не дігнати літ, як пташиних зграй; Не вернуть надій, хоч кладись-вмирай... Нитка прядена увірвалася (П. Грабовський);
Несить Господеві й золото, і срібло, і мідь, .. і багряницю червлену, удвоє прядену (Г. Хоткевич).
2. у знач. прикм. Зробл. з прядива.
Ну, вморивсь я в очеретах, Так поїду у гаї. І на чистому закину Сіті прядені мої (Я. Щоголів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me