1. Словник української мови у 20 томах

прядочка

ПРЯ́ДОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до пря́дка.

Мені й дочку таку Бог послав з великої ласки своєї, що до всього здатна, прядочка у єї [неї] грає, веретенце шумить і дзижчить (Ганна Барвінок);

– Сидять мати край віконця, прядочка у їх грає, веретенце шумить (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прядочка — пря́дочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прядочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до прядка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прядочка — Пря́дочка, -чки, -чці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прядочка — Прядочка, -ки ж. ум. отъ прядка. Словник української мови Грінченка