пряжка

ПРЯ́ЖКА, и, ж.

Застібка, яка скріплює кінці ременя, пояса і т. ін.

Грицуня допав-таки кухтик і тріснув його паском по шиї. Пряжка вдарила Грицуня по вусі, а там зараз набіг червоний ґудзь (Л. Мартович);

Головна сила – піхота: каптан із зеленого сукнапо коліна.., на ногах панчохи й черевики з мідною пряжкою або важкі чоботи, на голові низька трикутна шапка (Б. Лепкий);

Варвара зняла ремінець, не розстібаючи пряжки, через голову (Л. Первомайський);

Наплічні лямки [рюкзака] завширшки .. мають 6 –7 см і підшиті, щоб не зминались .. Унизу кожної лямки є пряжки (з навч. літ.);

* Образно. Як вийшли на левади, за залізницею показався край далекого лісу, з-за синьої похмурої спини його бризнув чорний пояс заходу, пряжка того пояса розбризкувала проміння, що кололо вимите сизе голубине крило хмари (М. Івченко);

// Прикраса, оздоба у вигляді такої застібки.

– Я накажу пришити малиновий верх до своєї бобрової шапки і пряжку з рубінами (З. Тулуб);

Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги, узуті в шкіряні штиблети з масивними золотими пряжками (С. Добровольський);

Плащ принесли Антіною великий, барвисто-узорний, Дуже гарний, дванадцять уздовж його пряжок ясніло (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).