1. Словник української мови у 20 томах

прямизна

ПРЯМИЗНА́, и́, ж.

1. Абстр. ім. до прями́й 1.

Лінійку порівнюють з променем світла, який вважається еталоном прямизни (з наук.-попул. літ.).

2. Властивість за знач. прями́й 1.

Столяр, щоб перевірити прямизну виструганої планки, розглядає її “на світло” (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прямизна — прямизна́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прямизна — -и, ж. 1》 Абстр. ім. до прямий 1). 2》 Властивість за знач. прямий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови