прямовисний

ПРЯМОВИ́СНИЙ, а, е.

Спрямований по вертикалі; вертикальний.

Підвісимо на нитці яке-небудь важке тіло, нитка натягнеться вздовж певного напрямку. Цей напрям .. називається вертикальним, або прямовисним, а нитка з тілом – виском (з навч. літ.);

Дощ лив ще за вікном, але вже не прямовисною стіною води, а скісними прозорими штрихами (Б. Антоненко-Давидович);

Вечірнє село оживає. Ще стримлять угору прямовисні стовпи диму. Але потроху вони тануть і тануть (Ю. Яновський);

// Дуже стрімкий, крутий.

На дуже крутих і прямовисних схилах сніг, звичайно, триматися не може. Зате всякі заглибини і площадки завалені ним (з навч. літ.);

Схили гір кучерявилися густою гривою лісу, але подекуди міжгір'я так звужувалося, що перетворювалося на темну й вогку кам'яну щілину проміж двох прямовисних скель (З. Тулуб);

Стежина спереду була пустельна. Лише ріденькі чагарі по розпечених прямовисних крутоярах та бліді хмаринки у байдужому довколі (О. Бердник).