прямодушний

ПРЯМОДУ́ШНИЙ, а, е.

Якому властиві прямота, відсутність лицемірства, хитрості; щирий, відвертий.

– Шкода мені тебе, брате, – заговорив він співчутливо. – Прямодушний та довірливий ти (О. Гончар);

З нами разом благородний Богун, прямодушний Кривоніс, безстрашний Нечай (М. Рильський);

Лейтенант не помічав моєї іронії, він був прямодушний (Р. Федорів);

// Сповнений відвертості, прямоти.

Обидві пані, мати й молодша сестра, з прямодушною щирістю брали участь в долі Кисилевського (І. Франко);

Він був смутний, бо бачив, як замість щирих прямодушних відносин панує між людьми система .. недовіри (В. Самійленко).