прямолінійний

ПРЯМОЛІНІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який має обриси в формі прямих ліній або розташований по прямій лінії.

Посіви [пшениці] повинні бути прямолінійними (з наук. літ.);

Прямолінійне планування Анівського городища орієнтоване на оборонні споруди – глухі стіни будинків паралельні оборонній стіні, що захищає акрополь з напольного боку (з навч. літ.).

2. перен. Який не приховує своїх думок, поглядів; прямий, щирий, відвертий.

Прямолінійний і наївний, мов та дитина, Петро був різким антиподом Іванці (М. Чабанівський);

– Мені сказали, що ви є відважна й прямолінійна людина (І. Багряний);

// Який відзначається прямотою, щирістю, відвертістю (про характер, вдачу).

Він добре знав Аню – її палку, не завжди врівноважену вдачу, її прямолінійне і жагуче серце, що не схильне прощати і забувати (С. Голованівський);

// Надто категоричний, спрощений.

У літературі про І. Карпенка-Карого нерідко можна зустрінути надто прямолінійні або й просто помилкові твердження, що є наслідком нерозуміння індивідуальних особливостей його як письменника (з наук. літ.).