прямота

ПРЯМОТА́, и́, ж.

1. Абстр. ім. до прями́й.

Лазерний промінь поширюється тільки прямолінійно і тому є найточнішим стандартом прямоти (з газ.);

Тільки цілковита ясність і прямота можуть дати всім свідомим робітникам і всім членам партії матеріал для розумного і твердого розв'язання спірних партійних питань (Ленін);

– Ви ж самі присогласили мене до прямоти та до щирості (А. Кримський);

Своєрідність немалого поетичного хисту Плужника розкрилась .. не в прямоті, а в суперечливості (з наук. літ.);

Були зі мною ідеї і самота Та ще й нудьга й докука, ніби сестри. Тепер смішні – дитяча прямота, І аскетизм, і холодність уяви, Бо сонне серце сполох калата (В. Симоненко).

2. Властивість за знач. прями́й.

Прямота Босого сподобалась Кіндрату Дорофійовичу (В. Логвиненко);

В щедрій поводі кольорів, фарб, речей Горує над усім високотонний голос Та ясна прямота допитливих очей (М. Зеров);

Віктор Васильович Борозна .. вельми самостійний і самовпевнений.., прямий та прямота іноді навіть межує з грубістю, а може, й з нещадністю (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прямота — прямота́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прямота — -и, ж. 1》 Абстр. ім. до прямий. 2》 Властивість за знач. прямий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прямота — хохл. (прямота) щирість простість, див. прямодушний, відвертий, простосердний Словник чужослів Павло Штепа