1. Словник української мови у 20 томах

прямоїжджий

ПРЯМОЇ́ЖДЖИЙ, а, е, нар.-поет.

Прямий (про шлях, дорогу).

Ілля Муромець узяв прямоїжджою дорогою, мимо того лісу, де Соловей-розбойник [розбійник] сидів (з легенди).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прямоїжджий — прямої́жджий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прямоїжджий — -а, -е, нар.-поет. Прямий (про шлях, дорогу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прямоїжджий — (шлях) простий Словник чужослів Павло Штепа
  4. прямоїжджий — ПРЯМИ́Й (рівно витягнутий у якомусь напрямку, без вигинів, закрутів), РІ́ВНИЙ, ПРО́СТИ́Й розм., ПРАВИ́Й заст., діал.; ПРЯМОЇ́ЖДЖИЙ фольк. (про дорогу). За селом чоловік подався не прямою дорогою, а звивистою, росою обнизаною стежиною (М. Словник синонімів української мови