прілість
ПРІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
Стан за знач. прі́лий;
// Запах прілого.
В тумані ледь окреслюється хата Морозенків. Навколо неї зрідка перестукують краплинами верби, їхні зітлілі дупла дихають хмільною прілістю (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прілість — прі́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- прілість — -лості, ж. Стан за знач. прілий. || Запах прілого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прілість — ПРІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. прі́лий; // Запах прілого. В тумані ледь окреслюється хата Морозенків. Навколо неї зрідка перестукують краплинами верби, їхні зітлілі дупла дихають хмільною прілістю (Стельмах, І, 1962, 400). Словник української мови в 11 томах