пріти
ПРІ́ТИ, прі́ю, прі́єш, недок.
1. Тліти або гнити під дією вологи й тепла.
Під третьою горою вільшина пріє (Марко Черемшина);
Хата в нього на стінах низька, з підсліпуватими вікнами, з високим, як дзвіниця, дахом, покрита соломою, що вже пріла, перегнила і поросла мохом (С. Чорнобривець);
Четверо чоловіків переступали через .. патьоки, скаржились на осінь: бо заливає водою кагати, бо гниє в полі незаскиртована солома, бо пріє на корені кукурудза (Ю. Мушкетик).
2. розм. Укриватися потом від задухи, утоми, перенапруження і т. ін.
Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях, дихали випаром поту (М. Коцюбинський);
В кухні сиділи селяни, зворушені самим святочним ожиданням [чеканням]. Пріли з нетерпливості (О. Кобилянська);
// перен. Напружено працювати.
Бувало вечорами, коли хлопець при каганці пріє над складами.., – батько аж зведе голову від роботи й гляне гордовито на жінку (А. Головко);
– Дивлюся, а серед них Мартин, синок нашого сільського дуки, я в нього з самого дитинства у наймах прів (Ю. Збанацький).
3. Мокнути і ставати запаленим (про шкіру, поверхню шкіри).
Ішли в похід за султаном .. у тяжкому повстяному одязі, який місяцями не висихав од поту й води, прів, гнив на людях, так що вже й людське тіло під ними мовби пріло (П. Загребельний).
4. Готуватися на парі, на малому вогні (про їжу); мліти.
Він [обід] готовий ще відвчора. Прів .. в печі (І. Франко);
Булькоче, пріє каша в казані (А. Малишко).
Значення в інших словниках
- пріти — прі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пріти — див. ГНИТИ. Словник синонімів Караванського
- пріти — див. потіти Словник синонімів Вусика
- пріти — прію, прієш, недок. 1》 Тліти або гнити під дією вологи й тепла. 2》 розм. Вкриватися потом від задухи, втоми, перенапруження і т. ін. || перен. Напружено працювати. 3》 Готуватися на пару, на малому вогні (про їжу); мліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пріти — ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти). Словник синонімів української мови
- пріти — ПРІ́ТИ, прі́ю, прі́єш, недок. 1. Тліти або гнити під дією вологи й тепла. Під третьою горою вільшина пріє (Черемш., Тв., 1960, 124); Хата в нього на стінах низька, з підсліпуватими вікнами, з високим, як дзвіниця, дахом, покрита соломою, що вже пріла... Словник української мови в 11 томах
- пріти — Пріти, -прію, -єш гл. 1) Прѣть. Каша пріла, не допріла. Мил. 72. Вітер не віє, сонечко не гріє, тільки сира земля пріє. Мил. 200. 2) Жарить, печь (о солнцѣ). Ховаєся маржина.... перед сонцем, що в полудне дуже пріє. Шух. І. 185. 3) Гнить, истлѣвать. Шух. Словник української мови Грінченка