псалії

ПСА́ЛІЇ, ій, мн., арх.

Частина первісного викопного вуздечкового набору – пара стрижнів чи пластин, що прикріплювалися до кінців вудил для закріплення їх у роті верхового коня.

На поселеннях знайдені різні вироби з кістки, серед якиїх псалії для вуздечки коня (з наук. літ.);

Найцікавішими виявилися поховання з кургану біля с.Чечеліівки та з кургану біля с.Головківки. У першому знайдено кістяні трубчаті псалії (частина вуздечки), масивні золоті скроневі підвіски (з наук. літ.).