псевдо
ПСЕ́ВДО, а, с.
Те саме, що псевдоні́м.
Ні, цей тип теж не Жгут – таких призвищ не буває. Псевдо. Це псевдо (І. Багряний);
– Загнув... тільки хтось інший загинув під моїм псевдо (Р. Федорів);
Першим, хто став на захист місцевого населення від знахабнілих горе-вояків, був Тарас Боровець. що згодом став відомим під псевдо Тарас Бульба (Є. Шморгун).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me