псих
ПСИХ, а, ч., фам.
Психічно неврівноважена людина.
– Якщо вона не шизофренічка, то просто – псих! (О. Донченко);
Куля одразу ж прошила пілотку. – Якийсь псих! – буркнув Микола. – Хіба одразу не видно, що показую [опудало]? (Ю. Яновський);
– Знаю.., що фреску знищено... знищив її якийсь псих (Р. Федорів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- псих — псих іменник чоловічого роду, істота фам. Орфографічний словник української мови
- псих — див. НЕНОРМАЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
- псих — див. дурний Словник синонімів Вусика
- псих — -а, ч., фам. Психічно неврівноважена людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- псих — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Словник синонімів української мови