психоделіки

ПСИХОДЕ́ЛІКИ, ів, мн., мед. (одн. психоде́лік, а, ч.).

Речовини або засоби, що викликають психоделічний стан.

Слово психоделік використовується в научному лексиконі з 1056 року (з наук.-попул. літ.);

Інтерес до розширення свідомості переріс у численні опуси, присвячені експериментам із психоделіками (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. психоделіки — -ів, мн., мед. (одн. психоделік, -а, ч.). Речовини, що викликають психоделічний стан. Великий тлумачний словник сучасної мови