психологізм
ПСИХОЛОГІ́ЗМ, у, ч.
1. Поглиблене зображення психічних явищ, душевних переживань; глибокий психологічний аналіз.
Все життя Яновський був у пошуках, у розвитку, романтично піднесений світ юнацьких образів поступово змінився письмом реалістично суврим, поглибленням психологізму, зростаючою увагою до подробиць життя (із журн.);
Одна з головних вимог до художньої літератури – вимога психологізму, правдивого відтворення духовного світу героя – особливо поширюється на літературу біографічну (з наук. літ.).
2. Напрям у філософії, який вважає психологію основною філософською наукою.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- психологізм — психологі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- психологізм — -у, ч. 1》 Поглиблене зображення психічних явищ, душевних переживань; глибокий психологічний аналіз. 2》 Суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософії, який вважає психологію основною філософською наукою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- психологізм — психологі́зм (від психо... і ...логізм) 1. Суб’єктивно-ідеалістичній напрям у філософії, що психологію визнає за основну філософську науку, на якій нібито грунтуються всі інші філософські дисципліни. Словник іншомовних слів Мельничука
- психологізм — 1. філософський погляд, який зводить дійсність до психічних явищ (напр., переживань, змісту свідомості); 2. погляд в методології суспільних наук, який з'явився переважно в 2-ій полов. XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія