1. Словник української мови у 20 томах

псякувати

ПСЯКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод., діал.

Лаяти, ганьбити.

Всяка шельма псякує (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. псякувати — псякува́ти дієслово недоконаного виду лаяти, ганьбити діал. Орфографічний словник української мови
  2. псякувати — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  3. псякувати — -ую, -уєш, недок., діал. Ганити, лаяти мов собаку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. псякувати — ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. псякувати — Псякува́ти, -ку́ю, -єш гл. Бранить, ругать, поносить (какъ собаку). Всяка шельма псякує. Кобел. у. Словник української мови Грінченка