псячий
ПСЯ́ЧИЙ, а, е.
Прикм. до пес 1.
З псячого хвоста сита не буде (Сл. Б. Грінченка);
Найліпшим приписом мав бути широкий пояс, вив'язаний із псячої куделі (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- псячий — пся́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- псячий — -а, -е. Прикм. до пес 1). Псяча відданість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- псячий — пся́чий (песя́чий) собачий (м, ср, ст): Його очі миттєво перестали бути запопадливими та “псячими”. Навпаки, в них ледь-ледь зблиснули справді хижі вогники досвідченого звіра... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- псячий — Пся́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- псячий — Пся́чий, -а, -е = песький. З псячого хвоста сита не буде. Чуб. І. 279. Словник української мови Грінченка