1. Словник української мови у 20 томах

птахівник

ПТАХІВНИ́К, а́, ч.

Фахівець із птахівництва.

То брат – птахівник не доглядить, що в курнику продрали куниці дірку (Н. Королева);

Увагу птахівників привертає питання вирощування птиці протягом цілого року (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. птахівник — птахівни́к іменник чоловічого роду, істота фахівець з птахівництва Орфографічний словник української мови
  2. птахівник — -а, ч. Фахівець із птахівництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. птахівник — Птахівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)