пташина
ПТАШИ́НА, и, ж.
1. перев., пестл. Невеликий птах; птах взагалі.
– Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає? – В мами спитала дитина (Леся Українка);
Якась нічна пташина проквилила десь далеко (О. Ільченко);
* У порівн. Співала [Маруся] цілими днями, як пташина (Г. Хоткевич);
Біля окоренка пташиною писнула суха гілка (М. Стельмах).
2. збірн. Птахи.
Все на світі мовчить, звірина і пташина (М. Зеров);
Ніде не видно було серед двору жодної пташини, ні жодної курки (Т. Осьмачка);
– Живемо колгоспом – дай боже всякому!.. Маємо і свиняток, і коров'яток, і пташини всякої (В. Бабляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me