птеродактилі

ПТЕРОДА́КТИЛІ, ів, мн. (одн. птерода́ктиль, а, ч.), палеонт.

Ряд викопних хижих рептилій надряду птерозаврів мезозойської ери, які мали подовжений легкий череп, дрібні зуби і міцні широкі крила.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me