птеродактилі
ПТЕРОДА́КТИЛІ, ів, мн. (одн. птерода́ктиль, а, ч.), палеонт.
Ряд викопних хижих рептилій надряду птерозаврів мезозойської ери, які мали подовжений легкий череп, дрібні зуби і міцні широкі крила.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me