пудити
ПУ́ДИТИ¹, джу, диш, недок., кого, що, діал.
1. Гнати.
Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди (Сл. Б. Грінченка).
2. Лякати.
ПУ́ДИТИ², джу, иш, док.
Позичити пуд.
Та що ж ти вдієш, коли не вродило... Доведеться пудити... Возьми в шинкаря пуд та й поклади карбованця з сороківкою... (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пудити — пу́дити дієслово недоконаного виду гнати; лякати діал. Орфографічний словник української мови
- пудити — Пу́дити. Нудити, наганяти нудьгу. От такої плів заступник консисториї і пудив сойм щось через дві годині, не збивши ні одного факту наведеного пос. Пігуляком (Б., 1895, 5, 2) // порівн. пол. nudy na pudy, розм. -нудь, нудота. Українська літературна мова на Буковині
- пудити — див. кидати Словник синонімів Вусика
- пудити — -джу, -диш, недок., перех., діал. 1》 Гнати. 2》 Лякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пудити — ГНА́ТИ (змушувати рухатися в певному напрямку), ГОНИ́ТИ, ТУ́РИТИ розм., ТУРЛЯ́ТИ розм., ТУРЛИ́ТИ діал., ТУРЯ́ТИ діал., ПОТРУ́ЧУВАТИ діал., ПОТРУЧА́ТИ діал., ПУ́ДИТИ діал.; ГАНЯ́ТИ (туди й назад або багато разів). — Док. Словник синонімів української мови
- пудити — Пудити, -джу, -диш гл. 1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди. Міусск. окр. 2) Мочиться. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка