пузанець
ПУЗАНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
Зменш.-пестл. до пуза́нь, пуза́н.
– Головбух пузанець? Пузанець. Теж на вітамінах черевце відпустив (О. Гончар);
Коли мужицькі діти, підштовхуючи одне одного, наближались, лейтенант .. хапав найменшенького забрудненого вчорашньою і сьогоднішньою кашею пузанця, волік за собою (В. Бабляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me