1. Словник української мови у 20 томах

пузиритися

ПУЗИ́РИ́ТИСЯ, и́ри́ться, недок.

Вкриватися пузирями; здуватися від пузирів.

Так лаяти Болото почала [Верша]: – Оце поганая багнюка! Глянь, пузириться як, знечев'я клекотить (Є. Гребінка);

У горняткові пузирився куліш (І. Кириленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пузиритися — пузи́ри́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пузиритися — -ириться, недок. Вкриватися пузирями; здиматися від пузирів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пузиритися — (на шкірі) пухиритися, випухирюватися, випухиритися, повипухирюватися, напухирюватися, напухиритися, понапухирюватися, попухирюватися, попухиритися, спухирюватися, спухиритися, поспухирюватися, (на воді) бульбати, бульбатіти, вибульбувати, збульботіти, побульбувати, побульботіти Словник чужослів Павло Штепа
  4. пузиритися — Пузиритися, -рю́ся, -ришся гл. 1) Вздуваться пузырями. Отце поганая багнюка, глянь, пузириться як. Греб. 369 2) Дуться. Словник української мови Грінченка