пулечка

ПУ́ЛЕЧКА, и, ж.

Пестл. до пу́лька.

– Може, хто пулечку зіб'є або .. пуншу вип'є? – спитався Колесник (Панас Мирний);

Варвара Дормидонтівна “пулечку” полюбляла, іноді навіть казала, що та гра в її родині була фамільною (В. Козаченко).