1. Словник української мови у 20 томах

пульверизатор

ПУЛЬВЕРИЗА́ТОР, а, ч.

Прилад для розпилювання рідини або порошку струменем повітря.

Обережно вийняв [художник] пробку, вставив у флакон пульверизатор і почав оббризкувати ліжко, канапу (В. Гжицький);

Городовський .. добув із шафи пульверизатор і, блідий, розхристаний, ходив по кімнаті, бризкаючи по всіх кутках сосновим ексрактом (В. Підмогильний);

На шафці звисали шнурівки, лежали вакса, тут же був чистенький рушник і пляшечка одеколону з пульверизатором (Б. Харчук);

Як фарбування, так і лакування в масовому виробництві іноді виконуються за допомогою спеціальних розпилювачів-пульверизаторів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пульверизатор — пульвериза́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пульверизатор — Розпилювач, розбризкувач; пор. ПРИСКАВКА. Словник синонімів Караванського
  3. пульверизатор — -а, ч. Прилад для розпилювання рідини або порошку струменем повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пульверизатор — Кропавка, сікавка, порска, прискавка, див. розпилювач, спринклер Словник чужослів Павло Штепа
  5. пульверизатор — пульвериза́тор прилад для пульверизації, застосовують у техніці (напр., для фарбування), у сільському господарстві (для розбризкування отрутохімікатів) тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. пульверизатор — Пульвериза́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)