1. Словник української мови у 20 томах

пулька

ПУ́ЛЬКА, и, ж.

1. Партія гри в карти (у преферанс та деякі інші ігри).

Увечері грали втрьох пульку (С. Васильченко);

Микола Миколайович, Анемподист і великий аматор преферансу, наш повітовий поліцейський ісправник Слатін саме сідали на веранді за ломберний столик, щоб почати пульку (Б. Антоненко-Давидович);

// Графа на аркуші паперу для запису результатів цієї гри.

2. спорт. Партія гри у футбол, ватерполо і т. ін. з вибуванням команди, що програла, з розиграшу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пулька — пу́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пулька — -и, ж. 1》 Партія гри в карти (у преферанс та деякі інші ігри). || Графа на аркуші паперу для запису результатів цієї гри. 2》 спорт. Партія гри у футбол, ватерполо і т. ін. з вибуванням команди, що програла, з розіграшу. 3》 зах. Індичка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пулька — Пу́лька, -льки, -льці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пулька — Пулька, -ки ж. = индичка. Вх. Пч. II. 12. Словник української мови Грінченка