пульсатор
ПУЛЬСА́ТОР, а, ч., спец.
1. Прилад, який виробляє рівномірні імпульси електричного струму.
2. Прилад, машина, що працює поштовхами, з рівномірними перервами.
Заправляю я апарат враз на чотири дійки, пульсатор б'є рівно сорок разів на хвилину (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пульсатор — пульса́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пульсатор — -а, ч., спец. 1》 Прилад, який виробляє рівномірні імпульси електричного струму. 2》 Прилад, машина, що працює поштовхами, з рівномірними перервами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пульсатор — пульса́тор (від лат. pulsator – той, що штовхає) 1. Машина для збагачення корисних копалин, де мінеральна сировина, що потрапляє на нерухоме решето, розділяється від діяння пульсуючого струменя води або повітря. 2. Прилад або пристрій, що дає рівномірні поштовхи (імпульси). Словник іншомовних слів Мельничука