пурга

ПУРГА́, и́, ж.

Сильний вітер із снігом; завірюха, хуртовина.

Надворі вже третю добу реве пурга, замітає наш будинок (О. Донченко);

Десь на Переяславщині вже сіють, а тут налетіла після одлиги така пурга, що ні дальніх сопок не видно, ні близьких парників мого радгоспу (Б. Антоненко-Давидович);

І пішли [альпіністи]. В пургу. На скелі, Де буремний чувся стогін, Де вітри валили в ноги, Забивали білий шлях (М. Шеремет);

Не жаль вам тих, що сміло гинуть по дорозі Від пург і бур скажених і сліпих (О. Олесь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пурга — пурга́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пурга — див. заметіль Словник синонімів Вусика
  3. пурга — -и, ж. 1》 Сильний вітер зі снігом; завірюха, хуртовина. 2》 розм. Нісенітниця, безглуздя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пурга — див. метіль, буря, смерч, тайфун, ураган моск. заверюха Словник чужослів Павло Штепа
  5. пурга — И, ж. Дурниці, нісенітниці. Ну всьо, далі нести пургу я не хочу і не буду, а повтикаю разом з останньою братвою (Інтернет). ◇ Гнати пургу, чесати пургу — говорити дурниці. Словник сучасного українського сленгу
  6. пурга — (-и) ж.; крим., мол.; несхвальн. Беззмістовна розмова; теревені. БСРЖ, 490; ПСУМС, 59; ЯБМ, 2, 260. Словник жарґонної лексики української мови
  7. пурга — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови