пуританин
ПУРИТА́НИН, а, ч.
1. Послідовник пуританізму (у 1 знач.).
Часто я думала .. про ту полеміку. Думала і тоді, коли писала свою драму про скульптора серед пуритан в диких пущах перших американських колоній (Леся Українка);
Якщо прихильники короля переважно належали до англіканської церкви, тобто церкви, яку очолював король, то в армії парламенту об'єдналися пуритани, рішучі противники англіканської і католицької церкви (з навч. літ.).
2. перен. Суворий ревнитель чистоти звичаїв, високої моральності і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пуританин — пурита́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пуританин — ПУРИТАНИН – ПУРИСТ Пуританин, -а. Послідовник пуританізму – релігійно-політичного руху, спрямованого проти абсолютизму й англіканської церкви. Пурист, -а. Літературне слововживання
- пуританин — -а, ч. 1》 Послідовник пуританізму (у 1 знач.). 2》 перен. Суворий ревнитель чистоти звичаїв, високої моральності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови