1. Словник української мови у 20 томах

пурпурин

ПУРПУРИ́Н, у, ч., спец.

Органічна сполука у вигляді жовтих кристалів, якою фарбують тканину в червоний колір.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пурпурин — пурпури́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пурпурин — -у, ч., спец. Органічна сполука у вигляді жовтих кристалів, якою фарбують тканину в червоний колір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пурпурин — пурпури́н (від лат. purpura – червоний колір) органічна сполука, жовті кристали. З алюмінієвою протравою фарбує тканину в червоно-коричневий колір, з хромовою – в ясно-червоний. Словник іншомовних слів Мельничука