1. Словник української мови у 20 томах

пустельно

ПУСТЕ́ЛЬНО.

Присл. до пусте́льний.

Освітлене заходом, воно [небо] було й зараз від краю до краю пустельно чистим (О. Гончар);

// у знач. пред.

Тихо було в квартирі, сумно, пустельно (І. Рябокляч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустельно — пусте́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. пустельно — Присл. до пустельний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови