1. Словник української мови у 20 томах

пустула

ПУ́СТУЛА, и, ж., мед.

Пухирець з гноєм на шкірі; гноячок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустула — пу́стула іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пустула — -и, ж., мед. Пухирець із гноєм на шкірі; гноячок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пустула — (мед.) пухир, гноевий, див. прищ Словник чужослів Павло Штепа
  4. пустула — пу́стула (від лат. pustula – пухир, гнійник) один з поширених елементів деяких шкірних висипів, являє собою пухирець з гнійним вмістом. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пустула — ГНОЯЧО́К (пухирець із гноєм на шкірі), ПУ́СТУЛА спец. Словник синонімів української мови