путря
ПУ́ТРЯ, і, ж.
Страва з ячної крупи й солодкого квасу.
Тут їли .. На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу (І. Котляревський);
Їдять [в раю] галушки, вареники, сало, ковбаси, капусту, локшину та путрю (Остап Вишня);
Підіймався тільки до с и р н а – спільного столу в коші, щоб попоїсти ловко як не соломахи, то путрі (Г. Колісник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- путря — пу́тря іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- путря — -і, ж. Страва з ячної крупи й солодкого квасу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- путря — Путря, -рі ж. Родъ кушанья изъ свареннаго ячменя и сладкаго квасу. Маркев. 157. Чуб. VII. 440. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18. Словник української мови Грінченка