пухиритися

ПУХИ́РИТИСЯ, иться, недок.

Вкриватися пухирями (у 2 знач.); надиматися пухирями.

Дощ .. припускав так дружно, що піняві калюжі серед дороги аж танцювали, аж підплигували та пухирились бульками (Ю. Збанацький);

Очі були заплющені, він важко дихав, і кров'яниста піна з кожним видихом пухирилась йому в куточках губів (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me