пухкання

ПУ́ХКАННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. пу́хкати і звуки, утворювані цією дією.

Трясовина випростувалась слідом за ним з тихим пухканням (І. Багмут).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пухкання — пу́хкання іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пухкання — -я, с., рідко. Дія за знач. пухкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови