1. Словник української мови у 20 томах

пухлинний

ПУХЛИ́ННИЙ, а, е.

Стос. до пухлини (у 2 знач.).

Крім хірургічних, терапевтичних методів, пухлинні захворювання лікують опроміненням (з наук.-попул. літ.);

На рентгенограмі легень виявили вогнище, яке трактували як пухлинне (з наук.-попул. літ.);

Пухлинні клітини; Пухлинний вірус.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пухлинний — пухли́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пухлинний — [пухлин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. пухлинний — -а, -е. Стос. до пухлини (у 2 знач.). Пухлинні клітини. Великий тлумачний словник сучасної мови