1. Словник української мови у 20 томах

пушту

ПУШТУ́, невідм., ж.

Афганська мова, що належить до східноіранської підгрупи індоєвропейських мов і пубутує в Афганістанi та Пакистанi; одна з двох (поряд з дарi) головних лiтературних мов Афганiстану.

Мова у всіх пуштунських племен одна – пушту, що нараховує близько 20 племінних діалектів. За указом афганського монарха Захір-шаха від 1936 року мова пушту одержала статус другої державної (нарівні з фарсі-дарі) (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пушту — пушту́ іменник жіночого роду мова Орфографічний словник української мови
  2. пушту — незм. і невідм., ж. Мова пуштунів; належить до іранських мов індоєвропейської сім'ї. Великий тлумачний словник сучасної мови